ГАМАЛИК, КА,
Гамалик, ка, м. Задняя часть шеи. Козаки сами там пораються, а нашому брату дають оглоблею по гамалику. К. ЧР. 354.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 269.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ГАМАЛИКУВАТИЙ, А, Е. →← ГАМАЛА, ЛИ,